Вже засідланий кінь нетерпляче тремтить,
Вже козак молодий на порозі стоїть...
І, рукою стримавши, коня не жене.
І дівчині він каже: "Послухай мене..."
R: – Знай, кохання нема, не бува в козаків -
Тільки вольная воля та дзвін підків.
І поїхав козак, тільки ночі не спить:
Лиш він голову схилить – знов дівчина стоїть.
Головою схитнувши, зітхає козак
І собі промовляє засмучено так:
– А кохання нема, не бува в козаків,
Тільки вольная воля та дзвін підків.
Знов засідланий кінь нетерпляче тремтить.
Знов козак молодий на порозі стоїть...
Хай буяють вітри: вільний лет, вільний спів...
Тільки жаль, що кохання нема в козаків.
– А кохання нема, не бува в козаків,
Тільки вольная воля та дзвін підків.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)