Мелодія вічних прощань
Мелодія вічних прощань (58)
31.07.20
Буде так, як схочеш
Буде так, як схочеш,Будем просто жити.Поцілунок в очі:Бачиш дивні квіти? Та сказати мушу: Щоб було вірніше,Ось — цілунок в душу.Хай співає тиша. Сумовите скерцоСкрикне і розтане.Поцілунок в серце:Перший і останній.
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
10.07.20
Нема її. А щойно ж тут була
Нема її. А щойно ж тут була,Під светриком лежала на підлозі,Та доторкнутись я була не в змозіЇї понадзахмарного чола. І лиш коли світанок перейшов,Я раптом усвідомила — відсутність.Лиш на вологій стежці спали смутноСліди її маленьких підошов. Натомість — смак прогірклої вини.Навіщо ж сонця висвячені ризи,Нічне безсоння, зібгана білизнаІ чоловік чужий коло стіни? Вже надвоє розплетена коса,Уявлена замість…
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)