1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Мелодія вічних прощань

Мелодія вічних прощань (27)

Я так боюсь себе самої,Що можу зрадити кохання,Сховавшись в млосному туманіІ ставши сніжною горою.   Мій подих вітром забуттяВуста гарячі прохолодить.Хай стане сном колишня вродаІ мрія про твоє дитя…   Струмками сльози розлились,Чи кров отак тектиме завше?Ти скажеш, до струмка припавши:— Цей смак! Я знав його колись!   І спрагло питимеш до болю, —Як поцілунки пив тоді.Це вже не я.…
Площі безхозне люстро,Неба блакитна корогва.Схема метро: ієрогліф,Що означає “зустріч”.Ще фахівцям неясно,Як він тлумачиться текстом:Зміст визначають в контекстіЗміни місця і часу.Суне у потязі фото:Ми, від морозу іскристі,Ранок проводимо в містоКрізь Золоті Ворота.Викраде пізнє світанняПередпрощальний погляд.Схема метро: ієрогліф,Що означає “прощання”.