1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (283)

Анатолю Д. (А.) в неіснуючий альбом Щоб статися класиком – треба померти І бажано – маючи текстів загати Тоді по шухлядах відкриють конверти І стануть шукати твоїх адресатів, Напишуть величні сумні некрологи, І видадуть все (із нотатками включно), І будуть роками тримати облогу Твої терміново віднайдені учні Згадають: волосся, пушок над губою І очі, й вуста, й існування бідацьке... І…
Щоночі входжу в темні зали… Коли змовкає спів мечей, Я розчиняюся в печалі Твоїх безпам’ятних очей   І пригортаюся туманом До чорних квітів на вікні… Це добре, що твоя кохана Не дорікне нічим мені   За безтілесність і мовчання, за неприкриту шовком суть… Та й що боятися туману? Він тільки сум… холодний сум.   Нечутно йду.. Так ходять Музи, Так…