Ключі від ранку
Ключі від ранку (57)
Воно таке мінливе - кохання. Він такий різний - коханий. У почуття стільки граней! Вони часом міняться веселкою, часом - ранять до крові. У героя стільки облич! Щоб нарешті збагнути незбагненне, варто подивитися в кожне. Але відімкнути світанок і зустріти новий день щасливою можна лише з по-справжньому близькою людиною. Яка подарує коханій ключі від ранку.
12.01.21
Зачекай, дитино. Не спіши з коханням
Зачекай, дитино. Не спіши з коханням. Я вже накохалась – «вперше» і «востаннє». Напилась по вінця. Наблукалась в хащах. Принц помежи принців, ти – нічим не кращий. Ні води не хочу, ні вина терпкого. Ні казок, ні істин. Погляд. Тільки – погляд. З ніжністю: ти – вдома. Хрускіт: крига тане… Зачекай, дитино. Не спіши з коханням. 09.10.09
Опубліковано в
Ключі від ранку
09.09.20
Іноді хочеться бути і от такою
Іноді хочеться бути і от такою, й такою ще. Іноді хочеться стати аж такою красивою. І вже ніколи в світі – не запасним летовищем. І ні за які гроші – мудрою, хоч і сивою. Іноді просто мріється – мрії так легко родяться. Так собі – уявляється буде. І навіть так іще. І набридає вабити розумом, а не вродою. так іще…
Опубліковано в
Ключі від ранку
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Залишаю на серці скарбом в Я зроду тут живу (04.03.21)
- Андрій Окара. "In Memoriam. Марина Брацило, Леся Українка" в Спогади, рецензії, статті (27.02.21)
- За далеким синім обрієм в Я зроду тут живу (22.02.21)
- Вимережу з гамору і криків в Благовіст (18.02.21)
- Котрийсь сон канапа марить в Благовіст (17.02.21)
- Хай буде день – зелений і терпкий в Я зроду тут живу (14.02.21)
- Я набираю номер твій в Мелодія вічних прощань (14.02.21)