День перетліє. Змаліє хоробрість.
Світло від лампи окреслить мій обрій.
Випито склянку. У склянці — крижинки.
Зболений спокій самотньої жінки.
Тіні химерні — мої охоронці.
Перечекати! Побачити сонце!
Сяйвом зеленим спалахують очі…
О, цей танок при народженні ночі!
Байдуже відьмі у місячних шатах —
Як викликати, кого викликати:
Десь за вікном розчиняеться місто
В срібнім тривожнім бряжчанні мониста.
І відхиляє прозору фіранку
Білий танок при народженні ранку
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)