Сукенка з плечей
падає,
В четверо очей
дивишся.
Хай для когось там —
зрадою,
Хай їм… Але нам —
диво ще,
Доки новина —
радісно.
Що воно за знак? —
думаєш,
З розумом своїм
радишся…
Морок затаїть
гру мою:
Серце, що вогнем
гоєне,
Помирити з днем
пробую.
Спробуй, зрозумій, воїне,
Як робити змій
добрими.
Сон тебе здола
втомою,
Набереш тепла
піснею.
Пожалій, п’ючи
промені
На твоїм плечі
приспану.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)