Свято скінчилося.
Святу, напевно, капець –
Зраджено всіх,
хто хотів залишитися цілим.
Бач – кошеня.
І не обов’язково – сліпе.
Я його пещу.
По тОму відсвічує білим.
Хочеш мороки – цей світ намалює тобі
Всі барельєфи,
порізьблені вітром і часом.
Це – лише збіг.
Як не кидай, однаково – збіг!
Тихо прокинься.
Рятуйся журбою і квасом.
Знаєш, тобі
облітають планети на слід.
Зорі тебе
упізнають, аби захотіла.
Тільки одне:
ти навіки належиш землі –
Крилами, болем
і, що найреальніше, – тілом.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Залишаю на серці скарбом в Я зроду тут живу (04.03.21)
- Андрій Окара. "In Memoriam. Марина Брацило, Леся Українка" в Спогади, рецензії, статті (27.02.21)
- За далеким синім обрієм в Я зроду тут живу (22.02.21)
- Вимережу з гамору і криків в Благовіст (18.02.21)
- Котрийсь сон канапа марить в Благовіст (17.02.21)
- Хай буде день – зелений і терпкий в Я зроду тут живу (14.02.21)
- Я набираю номер твій в Мелодія вічних прощань (14.02.21)