Пробач мені мої слова,
Відсутність сорому, цілунки
Бо я лишилася жива,
Ковтнувши вогняного трунку,
Бо я зовсім уже не та,
Яку ти вигадав у мріях,
І вже за стулені вуста
Ховати почуття не вмію,
І перший крок роблю сама,
Не сміючи зніяковіти, —
Але ж мене навча зима,
Твоїм коханням не зігріта.
Пробач! Я так ховаю плач,
Щоб був в очах не біль, а небо.
Я стала іншою. Пробач,
Що все це сталося без тебе.
10 грудня 2020
Пробач мені мої слова
Info
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)