Я ділитись ні з ким не хочу
А ні болем моїм, ні щастям,
Я гуляю дахами ночі
В самоті (як збагнеться, часто)
Я лечу, щоб не стріти нікого, –
Понад птахами, понад листям
Я тримаю в небі облогу
Над антенами твого міста
Я з грозою стаю до герцю
Там де небо квітне багрово
Я навчилась співати серцем,
Закусивши вуста до крові
Я нікому себе не лишу,
Отже, ні в кого буде відняти.
Я навчилась збирати тишу,
Як вершки, у мале горнятко.
Я не хочу ділити втому –
Перелиті бурштином ґрона.
Ні, я зовсім не винна в тому,
Що у тебе нічне безсоння
13.05.99