Проза
Проза
Підкатегорії
Та ні, не в житі. Не – понад прірвою. Просто – вперед. От іде собі компанія. Триндить. Всім добре. Хтось: Масько! А її нема. Вона десь попереду. Або. Всі замовляють…
Давно це було… так давно, що й радники пана Президента, дарма що нафталіном просякли, того не пам’ятають. І навіть сам Прем’єр-міністр, на що вже мудрий чоловік, про те ані сном…
Мандрівки (нотатки) І. БУДНІ Сплачую данину місту: п’ю каву. Асфальт пахне смогом і безвихіддю. Шосте відчуття підказує шлях. Записник диктує остогидлий маршрут. Трамваї навіюють сон. Сонце розпеченими голками впивається в…
Змій – твій фатум – був перед тобою. Ти мав його вбити. Щось у тобі невідворотно відчувало потребу встромити списа у прекрасне блискуче тіло – і ти затято цілив у…
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Потім скажуть в І залишаться - вірші (21.01.20)
- Cалат «Глибочанський» в Кулінарія (20.01.20)
- Хіба що тінь обнімуть руки в І залишаться - вірші (18.01.20)
- Мені здавалось: ти мене гукав в І залишаться - вірші (17.01.20)
- Не так це вже і важливо в І залишаться - вірші (17.01.20)
- Небо над містом холодне в І залишаться - вірші (13.01.20)
- Щось ми стали часто бачитись в І залишаться - вірші (13.01.20)