1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Сонцетяжіння

Сонцетяжіння (17)

(триптих) 1. А на обличчях батьків —зморшка за зморшкою —Доля різьбитьХимерний дереворит.Мисник ховає важкіПолив’яні горщики.В теплому чреві плитиВечір горить   Спраглий червоний вогоньЩе нагодлваний —Знає на смакРізну деревину.І у буття могоЄ майбутнє — до повені,Отже, надіяЗустріти прийдешню весну,   Доки ще тепло пахнутьМамині рукиЧи молоком, чи, може,Моїм життям,Доки ще можу сховатьЖаль і розпукуВ усмішку батькаЗ полегкістю каяття.   Повне право…
Насінневий сухенький лускіт.Кіт на ганку. Спориш по дворі.Тінь бджоли лягла на пелюстку —Все так само. Вже котрий рік.   Стань. Дивися. Плечима знизуй, —Час котився — котився — і став:Баба Катря лічить на призьбіНасінинки, наче літа.   Вже й не вгледиш за тими роками,Хоч дивися під руку шорстку:Баба Катря була за мамуІ сестричкам, і брату Федьку.   А було ж…