1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
02 жовтня 2020

Важка рука лягає на плече

Оцінити
(1 голос)

Важка рука лягає на плече —
Так тільки час нагадує про себе,
Народжуючи з пам’яти потребу
Ридати тяжко, мов віолончель

 

І схлипувать без жодної сльози,
І бачити, як мляво плинуть руки
В солоному дощі брунатних звуків
Із призвуком останньої грози,

 

І знати, що дощі вмирають теж,
Що музиканти втомлено змовкають,
Що Одісей покине Навсікаю,
Бо Пенелопа в пам’ять проросте