Ви знаете? Вони були летючi,
Тi кораблi… Колись давно-давно.
Десь там, у морi, пiнилось вино,
Вони рушали в подорож iз кручi,
Крильми шумiли сосни на землi,
Безсилi наздогнати кораблi.
А квiти пiни рвалися зi стебел,
Їх пелюстки злiтали на слiди…
Мов лебедi сполоханi з води,
Зривались кораблi в багряне небо,
I билися, i линули ключем…
Лишилась пiна, бризки, сiль i щем.
Як скрiзь, лизало сонце валуни,
Чужа земля була така привiтна!..
Лишились кораблi. Приблизно в квiтнi
Чужої дочекалися весни.
Їх пестила тваринна насолода:
Вино перетворилося на воду.
Це все. Вже поросла травою круча,
Вино не залишило навiть плям,
Лиш муляють вiтрила кораблям –
Останнiй спогад, чорний i болючий,
Про сонце, що заплутали в крилiДавно-давно летючi кораблi.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)
- Дивна ніч в Пісні (16.02.24)