1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
29 листопада 2018

Ти за мною посумуєш

Оцінити
(6 голоси)

Ти за мною посумуєш, так, як водиться й годиться —

Ніч та день, та ще пів ночі, доки врешті не заснеш.

Ти заснеш, посумувавши, і тоді тобі насниться

Срібнопера дивна птиця, що нагадує мене.

 

Ти побачиш, як та птиця відлітає у безсоння, 

Як здригаються сріблисто два розкинутих крила, 

Як вона шугає небом, захлинаючись у сонці,

Як боїться впасти в безвість, що між нами пролягла.

 

Так багато в небі вітру і джерельної розлуки — 

Пий та пий, хоч захлинися: срібні пера, білий сніг!.. 

Ти згадаєш, як на струнах божевільні мої руки 

Намагалися зловити відлітаючі пісні.

 

Ти за мною посумуєш, так, як водиться, як можеш — 

Ну хіба що за вустами: що та пісня? — скільки їх! 

Спиш натомлено і тихо, і над сном твоїм тривожним 

Срібнопера дивна птиця плаче голосом моїм.

Детальніше в цій категорії: « ТАК БУВАЄ… І слів - нема »