Вікна опівнічні стигнуть німо –
Водночас видючі і незрячі.
Звісно, підбереш, не пройдеш мимо.
Але й скарбом стану я – навряд чи.
Ну хіба в кишеню заховаєш
І подальше щастя сприймеш радо…
З нами, талісманами, буває:
Пошкодуєш тільки якщо втратиш.
А навкруг – білявки і брюнетки.
Та, на жаль, радіти – передчасно:
Вже нема щасливої монетки –
В пил сховалась. Іншому на щастя.
13.06.12