1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Я зроду тут живу

Я зроду тут живу (77)

Залишаю у серці карбом Таємницю страшну свою: Я живу, мов скупий над скарбом – Не беру і не віддаю   Розказати б кому – не повірить Нереальній такій ворожбі: Відпускаю свого у вирій, А чужого беру собі   Так і будуть самотньо скніти Тіло, очі, вуста, коса, Бо свого не посмію спинити, А чужий не залишиться сам   Золотавий пташиний…
За далеким синім обріємМи з тобою будем житиДо дитини будем добрими,І нестерпними – для світуВін застигне, завороженийСеред мотлоху і хламуРаптом – нашими тривожнимиМелодійними словамиНавчимо ми сина нашогоВорогів любити дивно:Дарувати їх найкращимиЗ віршів наших – щогодинноЩоб вони не знали спокоюЩоб вони шукали – словаЩоб назад вертали крокамиДо прадавньої основиЩоб Пегаси стали шкапами,Щоб безсилля їм болілоІ слова спокути капалиНа прихилені коліна. Листопад,…
Сторінка 1 з 2