1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
19 серпня 2020

Ну, звісно, приворожила

Оцінити
(2 голоси)

Ну, звісно, приворожила.

Чого журиться?

У мене отого зілля –

аж ціла торба

Котилася – прикотилася

з великого горба

Була в ній, як водиться,

хліб-паляниця

А ще було три ковточки

води з криниці

І був пучечок євшану –

про всяк випадок

І надбані для узвару

різдвяного сушениці.

сало. Та цибулина.

Та й весь мій спадок

А чим же причарувала тоді? –

питаєш

А квітами, що на льолі

та тихим словом

Та піснею, що блукала

вечірнім гаєм

І тим, чого мала вдоста –

теплом любові

Ото й усі привороти,

мій ясний світе –

Питався – а я й

призналася, бо негорда

А ти говориш –

умію приворожити

Ну, звісно, бо маю

зілля аж цілу торбу.

24.07.12

Детальніше в цій категорії: « Олесю Ульяненку

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...