27 лютого 2019

Посмішка з вуст твоїх

Друк
Оцінити
(5 голоси)

Посмішка з вуст твоїх
Злетіла наче пташка
І сіла на плече –
Мені, мені одній!
Крилом змахнула враз,
Зітхнула ніжно й тяжко,
Сумна, немов зоря,
Моїх торкнулась вій.


Я зрозуміла все,

Та не скажу нічого –
Це знаєш ти без слів,
Спіймавши погляд мій.
Так іноді нічим
Скінчається дорога,
Нічим не допоможеш
І не зарадиш їй...

1990

Повернутись нагору