З Днем народження, сонце!

Лишилось хіба привітати.

Не вкладається, правда.

Та наче б то – так воно є.

Відтепер і довіку

я мушу заплутатись в датах.

Святкувати – чи плакати,

світле кохання моє?

 

Я тепер по одній

відкриватиму спогадів мушлі.

Я сотатиму дні

в календар: після того – і до.

Я сумлінно учуся

і врешті навчитися мушу

Зазирати без остраху

в світлий вузький коридор.

 

Та – іще не навчилась.

Утисячне вже помираю –

А чудес воскресіння

чи то дочекаюсь таки…

Що ти скажеш мені,

опинившись за подих від раю?

З Днем народження, сонце!

Приходь задувати свічки.

 

19.05.12