12 червня 2012

Ні, не як вони, – не на аркані

Друк
Оцінити
(3 голоси)

Ні, не як вони, – не на аркані,
Не ясиром, а відтак – не тілом.
Я сама прийшла до тебе, хане,
І цілую – бо сама хотіла.

І в намет – беззбройною. І ще я –
Вітер поміж сполохами шалу –
Гірко-полиновою душею
До руки з нагайкою припала.

Де Перун замкнув огненне коло,
Де по Святославу змовкла тризна, –
Я спокійно п’ю свою неволю
З присмаком солодкої трутизни.

Зупинюся. Поцілую в очі.
І побачить сонце, коли встане:
Вістря найпрекраснішої ночі
Простромило твоє серце, хане.

30.06.10

Схожі матеріали

Повернутись нагору