Існування в пейзажі зимовому.
Заяложена тема.
Ми з зимою сьогодні домовились –
Ми існуєм окремо.

 

Я тому не питатиму дозволу,
Щоб по снігу – та й мимо.
Не кажіть, що ви щось запідозрили –
Я закохана в зиму.

 

Я закохана в ранки, де паморозь
Нам говорить: грішили – простилось.
І у зиму у голосі маминім –
Хоч мене й не судили.

 

І за ці так морозно спрозорені
Наші дні й наші ночі у січні
Поцілую я Боженьку в очі –
Якщо стану я першим зустрічним.