Отак взяла і померла:
Ну, знаєте, як буває.
Тужили в місті за нею
Тролейбуси і трамваї,
Автобуси, електрички,
Засоби автостопу,
Татко, гітара, сестричка…
Ну, може, ще пара хлопів:
Пообіцяла – й не встигла
(Правда, не з власної волі)…
Ткались на персах стигми,
Маки вцвітали в льолю.
Ґави заціпило й меви.
Тиша снувалася шовком.
Отак взяла і померла.
Місто було у шоці:
Їй не було світлофорів,
Дурнів, героїв і злиднів…
Коли вже заткнуся? Скоро.
Свято було за три дні.
24.04.02
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)