Отак взяла і померла:
Ну, знаєте, як буває.
Тужили в місті за нею
Тролейбуси і трамваї,

 

Автобуси, електрички,
Засоби автостопу,
Татко, гітара, сестричка…
Ну, може, ще пара хлопів:

 

Пообіцяла – й не встигла
(Правда, не з власної волі)…
Ткались на персах стигми,
Маки вцвітали в льолю.

 

Ґави заціпило й меви.
Тиша снувалася шовком.
Отак взяла і померла.
Місто було у шоці:

 

Їй не було світлофорів,
Дурнів, героїв і злиднів…
Коли вже заткнуся? Скоро.
Свято було за три дні.

 

24.04.02