Напередодні осені
пахне тривожно вітер.
Друзі стають дорослими.
Друзі дарують квіти.

 

Друзі стають пророками.
(Добре – не голомозими.)
І пригощають соками,
Кавою і морозивом.

 

Друзі – кохані – сонечка
Правильні, мов на милицях.
Друзі, з якими поночі
В гості – а чо? – валилося.

 

Друзі, з якими літеплом
Бачились тіні осені…
Втрати несем прибитими
Теплим мішком дорослості.

 

Сунемо за законами
Стежками і дорогами.
Все в нас уже доконано.
Де ж ті «хіпи з пірогами»?