Якось незатишно
теплим долоням
Вогкість і дрож
обіймають знненацька.
Площа. Зупинка. Табло електронне.
Бачиш? Все просто: “+18”
Бачиш? Все легко: сяйвом медовим
Вікна забризкують сірість асфальту.
Все стане ясно. Чекати недовго –
Місто приміряє куртки і пальта.
Смуток розчиниться в тиші змудріння.
Пройде звикання і прийде полегкість.
Смальтою синьою небо осіннє
Стане тужити по сонцю й лелеках.
Ці ось крихкі і незаймані стебла
Втратять і пружність, і колір юнацький...
Нащо питати, чому нам не тепло.
Бачиш? Все просто: “+18”.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- В найбільший шал весняної повені в Мелодія вічних прощань (12.04.21)
- Відеопрезентація Пам'яті Юрка Ноги " Марина Брацило. Поезії прощань..." Автори: Ольга Черненко, Олена Степаненко в Мультімедіа (09.04.21)
- …Ти є у цьому місті в Мелодія вічних прощань (06.04.21)
- ШТОРМ в Благовіст (05.04.21)
- Заходь в мій дім в І залишаться - вірші (04.04.21)
- Для тих, хто хоче дізнатися все про Марину в Мультімедіа (02.04.21)
- Соло для флейти в І залишаться - вірші (29.03.21)