1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Воля згинула – смертю наглою. Навіть свічку ту – де поставить? Вікна – настіж. А душі – наглухо. Жаль, на душах немає ставень.   Причинили би. Причаїлись. Примудрилися – пережити І прокинутись – не чиїмись, Не останнім окрайцем житнім.   Дотерпіли би. Домовчали. Перетліли – безглуздим глумом, Утоливши усі печалі Тих, кому і без нас не сумно.   Відхрестилися б…
На ранок знову – відчуттям польоту, Немовби будень святом усміхнеться. Лишилося дожити до суботи – Немов поворожити на монетці.   А потім – усміхатися недільно Зі звичною проекцією в «потім». І бачити, як не мого весілля Летить у майбуття веселий потяг.   І говорити втішено і мудро: Всьому – свій час. На все – свої турботи. І знову понеділок перебути…