1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Слова вже не мають значення І казці, і літу – край Я тихо скажу: «До побачення», А подумки крикну: «Прощай!»   А літом – то дні минали, Чи був же то божий знак, Що я тобі «Ні» сказала, Шепнувши подумки «Так» 199?
***   Сміюся: маємо розбіжності. Емансипованої ніжності Рукам краплиночку віддам. Горіння радісної пристрасті І смаку ніжності іскристої Його позбавила біда - Проте зневіра залишилася. Але веду по глині стилосом, Немов закреслюю: не те. Тепер згадай: під кленом зрубаним Юродивий сказав: розлюбите. Коли обоє помрете.     ***   Світе мій несходимий Есею мій ненаписаний Радосте снів моїх! Горенько незбориме Імене…