1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
А Ви – десь поруч… Вибачте: Ви – десь, А поруч – дощ, у грудні недоречний. Ще ж я без Вас переживу цей день. Цей – проживу. А завтра буде втеча. Бо завтра я сховаюся від Вас В щасливий сміх, в безжурну хуртовину, У білий сніг, у білий – білий вальс, У власну неприкаяну провину.
А любов моя, хоч і у комі, — жива,Мов кімнатна рослина — сумна і безнеба.Все пробачу собі — і гріхи, і слова,Окрім того, що так закохалася в тебе.   Є величне кохання — мов зоряний шум,Є жертовне кохання — за нього вмирають,А про це — лиш безглузді зізнання пишуІ поволі-поволі підходжу до краю:   Крик… останнє зітхання… Шопенів “Прелюд”,Небо з…
Сторінка 1 з 18