1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (270)

Здрастуй, ровеснику! Ти розчинився у квітах. Це ж так давно твоє тіло горнулось до них. Маки лилися із вуст у долоні весни перші прогалини темні фарбуючи в літо.   Здрастуй, ровеснику! Як ти любив теплу землю, як до неї припав, коли небо хиталось, мов дзвін. Крик останній до неї й до неї останній уклін… Як до неї припав! І лишилась…
Ні, не час, іще не час Ранками, смішній і сонній, Цілувати біль в очах Цілувати сніг на скронях   Стигнуть слідом на шляху Воском скапують хвилини Зустріч – кроки порахуй – Наближається невпинно   Вже ось-ось. І знаєш ти – Кличе путь, дзвенять стремена Ти ще можеш утекти В ніч – без мене, в день – без –мене   Доки…
Сторінка 7 з 7