1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (366)

Так сумноу моєму небіЛиш зорізазирають в душуУчуся вечорамбез тебе.Не хочу, звісно,але мушуКорисно: практикаі досвідЛогічно: молодості-юністьМені ж, печальнійі дорослій, -Самотніх смутківповний клунокПрозорість світлоїпечаліГіркий сарказмнімого сміхуІ аромат терпкогочаю.І ворожіньнемудра втіхаНа щойно знайденіймонетці…На співі всіхкриниць студених…І буде світ.І біль минетьсяІ прийдутьвечори без менеЗлетить вітрівпрозорий легіт.Стріла проститьсяз тятивою…Я залишуся –оберегом.Хоч і загубленимтобою 11.07.12
Блін, моє терпіння –не резинове.Як і розуміння –не безмежне.Слухай, шефе,ну ж бо –довези мене:Енний кілометр.А далі – стежка.Далі – буєракамипроклятимиДалі – аби лишне наздогналиЯ сама від себе утікатимуЯк уже – бувало – утікала.Не від свого щастя –Від самотності,Отієї, що за щастям, –потімВід самої себе –у сьогоднішнєВід себе щасливої –в самотність.Ох, як уявляю:ми…світання…І всьому живомумісця мало.Лиш єдинемуляє питання:Чи не надто швидкорозігналась?…
Сторінка 1 з 9