Вар’ятство. Збочення. Чаклунство.
Зміїний свист чужих очей.
Історія смішного людства
Мені впивається в плече
Тваринним покликом до крові,
Первісним криком таїни.
Без знаку, шепоту і слова,
Без поділу на “нас” і “них”,
Без жодного проекту думки,
Нечутним криком по гіллю
Шукає звабний сміх чаклунки
Дорогу в затінок “люблю”.
І тільки потім буде кода,
Що вжалить з швидкістю змії,
Як спалить твій гарячий подих
Останні сумніви мої.
08 лютого 2021
Вар’ятство. Збочення. Чаклунство
Info
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Слова, старі, мов баба Горпина в Сонцетяжіння (19.04.21)
- У плетиво з гарячих тіл своє вплету в І залишаться - вірші (16.04.21)
- Колись давно, коли було не треба в І залишаться - вірші (15.04.21)
- І навіть фіранка мене боїться в Мелодія вічних прощань (14.04.21)
- В найбільший шал весняної повені в Мелодія вічних прощань (12.04.21)
- Відеопрезентація Пам'яті Юрка Ноги " Марина Брацило. Поезії прощань..." Автори: Ольга Черненко, Олена Степаненко в Мультімедіа (09.04.21)
- …Ти є у цьому місті в Мелодія вічних прощань (06.04.21)