Казали люди – вдовине життя.
Казали люди – ой і не солодке!
Мій чорний біль, мов голочка шиття,
Все коле – і не може наколотись.
Я колисаю – а воно кричить,
Волає, аж заходиться, мовчання.
Аж будить в небі зорі уночі.
І лиш на ранок скрикне – і розтане.
Все мертво. Попіл. Паморозь. Зима.
Лиш кров у крик зривається у жилах.
Вже й небо знає, що мене нема…
А люди кажуть: хоч би затужила.
10.05.12
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)