1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
11 липня 2011

Ти на мить дослухаєшся

Оцінити
(4 голоси)

Ти на мить дослухаєшся: чим позначається день –
Опливанням снігів, що позаздрили меду й вощинам?
Білим розсипом сміху останніх крижин де-не-де?
Чи твоїм прокиданням у казці – ось так, без причини?

 

Застигаєш, упіймана: бачать тебе береги
Ручаїв і річок, не перейдених бродом босоніж.
Знаєш: прийде минання і значень, і слів, і ваги.
І залишиться – знак, що протанув он там, на осонні.

 

Ти відчуєш – пощо. І про що. І – нащо. І – за чим.
Проковтнеш засихання остиглого звуку в гортані.
Ти увійдеш у русло. І знатимеш: ось він, зачин
До якого зірвалися влет ті два слова – останні.

16.03.05