1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
07 липня 2011

Перепустка в вирій

Оцінити
(6 голоси)

З вітру зачата – із вітром донині й понині.
Вітру – офіра. І жертва. По тому – молюся.
Того, хто нині опосеред бою загине –
Може, впізнають опісля – по кільчику в вусі.

 

Я – опаданням. На білі сліди – опаданням.
Я – їх покутою. Я – мов перепустка в вирій.
Грані, що ранять. І ті, що у безвісті, грані
Мовчки приймаю. Мені офіровано – щирість.

 

Потім, по безміру, хто обладнає спокуту,
Хто обтиратиме лезо – оте, нагостріше…
Я буду поруч. Із келиха вашу цикуту
Вихилю радо. І вітру вже буде простіше

 

Випити все – й ні краплиною не осквернитись.
Випити все – бо на все є своя засторога…
В нього є я. ковила. І потоптані квіти.
Віриш? – він плаче, коли ми лягаєм під ноги.

21.05.09