1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Шовкова держава

Шовкова держава (58)

Колись, у дитинстві, мене заворожила ця казка... Я так і бачила її - Шовкову державу, – прекрасну, мальовничу, співучу... І зівсебіч оточену ворогами. Як у кожній казці, все закінчилося щасливо. Чарівна країна дочекалася свого героя. І стали ясними зорі, тихими - води. Нашу казку ще не закінчено. Хочеться вірити, що казкар не забуде законів жанру. А доти кожен, хто живе в краю шовкових трав і напоєного пахощамі вітру, вірить у щастя. І тому - не варто забувати про диво, байдуже проходити повз красу... Ми є такі, які є. Ми живемо тут і сьогодні. Ми - самі собі герої. І все, що в нас є, - наша шовкова держава, країна мрійних і добрих людей, яким не варто забувати, що вони - саме такі...

Знаю, скільки іще не будеНі пожеж, ні води. НагодиПити чай, шоколад, облуду.Пити погляд, ловити подих.Скільки часу на інші втіхи.Скільки часу на перші грози.Скільки часу не буде сміхуНад дурницями і серйозним.Певно, в небо іще вросту я.І погляну на світ широкий…Сподіваюсь, ти теж рахуєшПо одному до мене кроки. 21.05.07
Я простий патріот –ні багато й ні мало.Я кохаю країнупотужно й глибоко.Я вже майже померза свої ідеали,Та дивлюсь – а до бабоклишилось півкроку.Вибір завжди такий:чи в пани, чи подохнуть.Здогадайтесь самі,чи я повз у судомах.Все о’кей. Ну й до істинитакож – півздоху.Не заблудиш. А як же.Ти ж бачиш? Ти вдома.
Сторінка 1 з 2