Не плач над осінню – зів’яле,
Вже по мені в страшнім жалі
Останнє листя відкружляло
І відстогнали журавлі
Вже сонця мак схиливсь низенько
І облетіли пелюстки
На груди почорнілій неньці
Де в’януть вижовклі квітки…
1994
Не плач над осінню – зів’яле,
Вже по мені в страшнім жалі
Останнє листя відкружляло
І відстогнали журавлі
Вже сонця мак схиливсь низенько
І облетіли пелюстки
На груди почорнілій неньці
Де в’януть вижовклі квітки…
1994
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
© 2024 Брацило Марина - персональний сайт сучасної української поетеси. Всі права захищено. Розробка та супроводження сайтів.