2 грудня Марині Брацило виповнилося б 43 роки…
У 2007 році в художній прозовій замальовці «ТА, ЩО БІГЛА ВПЕРЕД» вона писала:
«Та ні, не в житі. Не – понад прірвою. Просто – вперед.
От іде собі компанія. Триндить. Всім добре. Хтось: Масько!
А її нема. Вона десь попереду.
Або. Всі замовляють страви і пиво. А вона вже дожовує „Орбіт”.
Або. Хтось хоче зробити фестиваль… Пізно. Вона вручає приз лауреату.
Або. Масько! Давай…
Десь із неба – їй весело.
Вона. Приходить у сни.
Каже: пацани, тіпа. Тут все ОК. Я домовилась. Тож не варто поспішати.
І коли п’ють за її здоров’я…
Бо вона так просила – не поминати…
Хтось, лайнувшись подумки, говорить:
Ну, за ту. Що бігла – вперед.»
Тож згадаймо Марину в день її народження саме такою – випереджаючою час, окриленою, завжди усміхненою, сповненою нових творчих задумів…