20 лютого 2020

Зоря мого зойку

Друк
Оцінити
(3 голоси)

Зоря мого зойку так високо висить

На синій завісі в індиговій висі,

Мінливо малює за кольором колір

І коло за колом все ходить довкола

Заснулого тихо у власному домі,

Глухого до звуків, йому невідомих.

І з присмаком крові стоїть пурпурово

Зоря мого зойку на тлі полиновім.

Листопад 1993

Повернутись нагору