1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (311)

Даньці (без образи для Дарці) Кажуть, ти бачив вітер і навіть з ним говорив.Він обіцяв тобі зливу десь попід ніч...Сухо. Хочеться вити. Хочеться – злив.Може, я й вірю вітру. Та він не вірить мені.Тож ворожінням достоту покладено край.Хочеш – випий мене. Поцілуй джерело в глибінь.Знаю, простіше твердити: це лише гра.Знаю, у це простіше вірить тобі.Ну і відтак – віддаю свій…
Знати й забути – ну що може бути прекрасніше? Тиха вечеря. Дім. Телевізор. Сім’я. Хто його знає – що тáм було з нами, вчорашніми. Може, у снах собі інша пригадуюсь я? Знати й забути. Ні тіло, ні душу не мучити. Бути спокійною. Мріяти сито про все. Тільки у вухах болить і болить мені музика Й часом – розмовами – дивний…