1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (343)

Розливається просинь Ти шукаєш ім’я – Повертається з часом Все на кола своя   Припадаю до тебе В пам’ять давніх відлиг, – До очей твоїх – небом, Ковилою – до ніг 1994
Я – парта. Ну, дерево. Чом би і ні? Була колись. Росла у лісосмузі. Ці написи зроблені на мені Мабуть іще за часів Союзу   Студентські фантазії не припинить Є в цьому процесі не тільки смуток Я – парта, застигла історія днів Тепер вже колишнього педінституту   У мене пенсійний засмучений вік Проте, ще служу, бо нестача кадрів Я –…