1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (396)

Сірий схід спалахне – і розкрає Білий світ на червоне ганчір’я Не журись, мій вишиваний раю, Буде світлим твоє надвечір’я.   Буде ніч твоя зоряна й пишна, Мертві тіні розбудять світання, Хоч і кров’ю стікатимуть вишні, Дух воскресне і цвітом постане.   Чорне тіло похмурого пару Заквітчає зелене буяння, Хай ось тільки дотепимо кару. Хай ось тільки складем покаяння.  …
А я й забула: у тебе інша кохана.Я, правда, ближча за неїна кілька тисяч дощів…А ти й не бачиш,як я божевільно тану,Упавши сном крізь зіниціна дно твоєї душі.Вона й не знає,наскільки глибоко в тебеВросло зміїне коріннямоїх усміхнених снів.Тебе дратуєлистів розпачливий щебет,Бракує мого цілунку,аби промовити: “ні”.А ти й не вмієшлегку прогнати оману, —Ні рук обвитих одняти,ні вуст перервати стин…А я й…
Сторінка 1 з 10