1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Ключі від ранку

Ключі від ранку (60)

Воно таке мінливе - кохання. Він такий різний - коханий. У почуття стільки граней! Вони часом міняться веселкою, часом - ранять до крові. У героя стільки облич! Щоб нарешті збагнути незбагненне, варто подивитися в кожне. Але відімкнути світанок і зустріти новий день щасливою можна лише з по-справжньому близькою людиною. Яка подарує коханій ключі від ранку.

Преплітаючи подихи, відлітаємо в сон.Добре, що нам невідома година прильоту.Що серед нього рожеві летять кашалоти,Дихаючи так легко і в унісон.   Там заплітаються, наче ліани, мої бажання,Солодко достигаючи обважнілістю ґрон.Крутить круп’є рулетку – ого! Зеро!В тебе вже ні хвилини, ні шансу, ані   Жодної змоги прокинутись і втекти.Ти вже відчув тремтіння цього повітря.Ти, якщо хочеш, будеш і Шива, й Мітра,Будеш…
Цілунки – стигмами. Здається, встигли миСпинити повінь цю. Спинить, мов кров.Ми будем друзями, торішній снігу мій,Прийдешній раю мій, моя любов.   Весна непрошено, неперепрошеноВзяла за руки нас: кружля, п’янить…Ми будем друзями, чи так, хороший мій?Ми будем друзями. Все решта – сни.   Тепер лишилося спинити погляди,Що проливаються один в один.Ми будем друзями, а все що поза тим –Мине-проміниться, мов спів…
Сторінка 1 з 2