Любове, йди! Так має бути.
Не винна ти. Жалi минуть –
Зеленим келихом отрути
Лишається у серцi суть.
Моя ти страднице! Блуднице!
Чекай лишень – ще кiлька слiв
(I то – найбiльша таємниця):
У вiтра в дужому крилi,
Як пiр’я – радостi i смiху,
Для всiх – i весни, i cади…
I лиш менi – пучечок лиха,
Мов сивi стебла череди.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)