Ми можем домовитись. Та небагато ж і треба.
Захочеш – я буду спокійна і майже німа.
Навчуся шкарпетки, як схочеш, плести. Тільки неба –
Прошу про одне лише – неба мого не займай.
Тим більше – бабівське. Тим більше – відгонить ваніллю,
Сандалом, корицею… Де ті полин або хміль?
Захочеш, я буду пухнаста і повністю біла.
Прошу тільки, неба… Ти знаєш а от і постіль.
Я буду – звичайна. Це світ, де так солодко бути.
Ми можем домовитись. Адже відходить зима…
Я викину лезо. І виллю в вазонки отруту.
Прошу тільки, неба, лиш неба мого не займай.
28.03.08
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)