1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Хортицькі дзвони

Хортицькі дзвони (10)

Земля, непорочна й свята,Стелилася горiлиць…Цiлуючи спраглi вуста,Ти пив iз них смак полуниць.   По небу туман блудив,Як марево, вис на гiлках,Фарбуючи в колiр зливТремтiння в моїх очах.   Було… Та тепер не так –У плач переходить спiв,I той полуничний смакIз вуст твоїх вiтром злетiв…   У келихах знов гiркота,I ти лише в снах, як колись,Цiлуєш солодкi вустаIз присмаком полуниць.
Любове, йди! Так має бути.Не винна ти. Жалi минуть –Зеленим келихом отрутиЛишається у серцi суть.   Моя ти страднице! Блуднице!Чекай лишень – ще кiлька слiв(I то – найбiльша таємниця):У вiтра в дужому крилi,   Як пiр’я – радостi i смiху,Для всiх – i весни, i cади…I лиш менi – пучечок лиха,Мов сивi стебла череди.

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...