1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (345)

Я – втеча, я – вічна втеча, Я – тихий зміїний посвист – Втікають очі і коси, Втікають руки і плечі.   Втікають шия і ноги, Втікають сльози і усміх, І сонце втікати мусить, Та тільки – не зна дороги.   В тенетах думок і речень, В тенетах судин і м’язів Я – тихий довічний в’язень, і все-таки – вічна…
Лише в душі – на трошки – Бог. Лише на поклик тіла – ница. В цю гру ми граємо удвох – Така умовна таємниця. Вінець – весні, вінок – зимі. Непроминущо-проминуле. Ми граємо в безжурний сміх. На цілий день він – наш притулок. Ось так – без тіні жодних бід – В човні дірявім серед моря… А у клубок мотати…
Сторінка 1 з 9