А що липень минув –
не липами
То таки не моя вина
Налили – дотепер не випили
Ми з тобою свого вина
Лиш вустами – ледь затерплими –
Краплю з вінця.
Вино гірчить
Переходять дорогу серпневі
Пасма холоду уночі.
А у травні були – півонії.
А у червні – тепло суниць.
А от – чуєш –серпи видзвонюють.
Не з моєї ж таки вини
Ми іще поблукаєм босими.
Надіп’ємо терпкі меди
Поки першим пришестям
осені
Перший лід
не торкне води.
2005
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)