Ти споглядаєш 

Краплину власної крові

Так відсторонено –

Мов препарат в мікроскопі.

Ти осягаєш –

Хіба що не вперше – знову

Значення болю,

Який не притишить опій.

 

Ти завмираєш,

Бо маєш напевне знати

Колір і смак,

Густину й лікарняні дані...

Певно, так само

На руки дивився Каїн:

Кров – наче рідна,

Проте до цих пір незнана.

 

Ти споглядаєш

І знаєш: бракує – болю.

Ти не зважаєш.

Ти сам пережив і втратив.

Тільки не звикнеш

До смаку чужої солі.

Тільки не хочеш –

В пропиляні іншим ґрати.

 

Так і минає.

Тобі не стане тривоги,

Розпачу й тиші

По вбитих твоїх воланнях.

Маєш, що хочеш, –

Лише не останню змогу

Не перейти (перейшовши)

Останньої грані.

 

Даність: вазі

Наступати на власні груди.

Sik tranzit...

Так і минає...

Глоріа – мунді.

 

3.07.03