Вар’ятство. Збочення. Чаклунство.
Зміїний свист чужих очей.
Історія смішного людства
Мені впивається в плече
Тваринним покликом до крові,
Первісним криком таїни.
Без знаку, шепоту і слова,
Без поділу на “нас” і “них”,
Без жодного проекту думки,
Нечутним криком по гіллю
Шукає звабний сміх чаклунки
Дорогу в затінок “люблю”.
І тільки потім буде кода,
Що вжалить з швидкістю змії,
Як спалить твій гарячий подих
Останні сумніви мої.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)